Туристи проживають в кімнатах  по 5-8 осіб.   Оскільки ми частіше живемо в наметах, спальники використовуються також і в приміщеннях. В приміщенні розташовані душові і туалети з розрахунку одна душова на 5-8 осіб. Гаряча вода присутня постійно.    

Харчування

триразове:

1. Сніданок – молочна солодка каша, чай, печиво;
2. Обід – суп чи борщ, тушівка, ковбаса с/в, сало, часник, цибуля, чай, какао, компот, печиво;
3. Вечеря – каша з м’ясом тушеним, салат, чай, печиво. В разі необхідності – додатковий перекус.

Умовний режим дня:  

7.00 – підйом, зарядка, водні процедури; 8.00 – сніданок; 10.00 – 13.00 – теорія і практика туризму, безпека в горах, змагання; 14.00 – обід; 15.00 – 16.00 – тиха година; 16.00 – 18.00 – ігри на повітрі, квести, змагання; 19.00 – вечеря; 20 – 21.30 – конкурс талантів, шахи, шашки, мафія та ін. кімнатні ігри 22.00 – відбій.

Для тих, хто зібрався до Карпат, пропонуємо деяку цікаву інформацію про цей давній та казковий край… ГЕОГРАФІЯ Вперше назва «Карпати» згадана ще у другому столітті нашої ери римським письменником Клавдієм Птоломеєм. Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави (Словаччина) і закінчується на південному сході, поблизу Залізних воріт (Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Середня висота українських Карпат – 1000 м. Простягаються вони з  північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині 100 км. Найвища вершина – гора Говерла (2061 м). В межах України Карпати діляться на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Горгани і  Покутсько-Буковинські Карпати; центральні або Верховинські; внутрішні або Полонинсько-Чорногірські. НАРОДИ У Карпатах живуть давні етнографічні групи: Гуцули, Бойки та Лемки. Гуцульский народ традиційно проживає в західній частні українських Карпат, тоді як лемки оселилися на територіях, які зараз належать Польщі. Вони зберегли давні традиції та вірування, деякі з них ви можите побачити на власні очі. ЕКОЛОГІЯ Гори… Вони приваблюють до себе, обіцяють фантастичні враження тим сміливцям, котрі хочуть опинитися у казці. У блакить неба вп’ялися зелені піки смерек. М’який килим хвої під ногами – відпочинок від нескінченного світу асфальту, у якому ми живем… І, мов цілющий сік землі, б’ють там з-під каменів кришталеві джерела, холодні та солодкі. Територіями, які знаходяться під охороною держави, є Карпатський національний заповідник, Синевірський національний заповідник та Стужицький національний парк. На жаль, нераціональна, споживацько-хижацька поведінка людей нищить і засмічує цей чи не найостанніший дикий куточок нашої країни… Кожна пляшка, поліетиленова торбинка чи папірець, який ми не донесли до смітника і кинули просто під ноги – поганий спадок нашим дітям, поганий приклад іншим, це – легковажнісь, що може знищити віковічні ліси, рідкісних тварин і птахів… Ми маємо бути відповідальними, виховувати відповідальними дітей і не чинити шкоди землі, яка гостинно приймає нас. ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «КАРПАТИ» Одні дослідники вважають, що назва Карпати виникла із назви фракійського племені карпи, що проживало на території Передкарпаття у третьому-четвертому столітті нашої ери. Інші – що це слово має корені з доіндоєвропейського слова kar – камінь (кам’яні гори), і порівнюють його з такими топонімами, як Каринтія (південна область Австрії), острів Карпатос у Критському морі та Крас (вапнякове море у Словенії). Є ще й інша думка вчених, за якою назва цих гір випливає із слов’янських термінів “хрб”, “харабат” – хребет. У літературі цей термін зустрічається ще у батька історії та географії Геродота у назві однієї з лівих приток Дунаю – Karpis. Вважається, що ця притока отримала свою назву від гір, в яких брала початок. Однак людська пам’ять зберегла багато легенд, переказів, казок та оповідок про виникнення назви Карпат.